НОІВ відмовив блогерці Даші Квітковій у реєстрації її ж псевдоніма як торговельної марки — одразу за трьома підставами. Вона оскаржила відмову в Апеляційній палаті й виграла всі три пункти одночасно. Справа цікава тим, що це не про схожість з чужими марками — тут ішлося про те, чи взагалі позначення «kvitkova» спроможне бути торговельною маркою.

Чому спершу відмовили

Заявку на «kvitkova» подали для товарів 03 класу (косметика, парфумерія) та послуг 35 і 41 класів. Експертиза відмовила одразу з трьох причин, передбачених статтею 6 Закону про охорону прав на знаки:

• Немає розрізняльної здатності — позначення нібито неспроможне вирізняти товари однієї особи серед інших;
• Описовість — «квіткова» вказує на склад товарів, виготовлених на основі квітів (частина косметики 03 класу);
• Здатність ввести в оману — для товарів, які на основі квітів НЕ виготовлені, назва могла б обманювати споживача щодо складу.

Формально логіка зрозуміла: «квіткова» — звичайне українське слово, прикметник від «квітка». Експертиза оцінює позначення абстрактно, безвідносно до того, хто саме його подав.

Аргумент, який усе змінив: це не слово, це людина

Представник заявниці не сперечався зі словниковим значенням — натомість довів, що «kvitkova» вже давно перестала бути просто словом. Це творчий псевдонім, вигаданий ще в дитинстві, під яким Дарія Вакулович веде публічне життя з 2013 року: понад 1,8 млн підписників в Instagram, перемога в «Холостяку», участь у «Танцях з зірками», колаборації з INTERTOP, амбасадорство PUMA, WONA, SOVA, власний благодійний проєкт.

На підтвердження до заперечення додали роздруківки соцмереж, публікації у ЗМІ та навіть перелік уже зареєстрованих на неї інших торговельних марок. Юридична підстава — частина друга статті 28 Цивільного кодексу України, яка прямо дозволяє фізичній особі використовувати псевдонім при здійсненні цивільних прав, і пункт 23 Правил, що визначає «відому в Україні особу» через широку популярність, підтверджену ЗМІ та інтернетом.

А як же «описовість» і «введення в оману»?

Тут допомогло й друге рішення заявниці — істотно звузити перелік товарів і послуг у додаткових поясненнях під час розгляду. Стосовно звуженого переліку Палата дійшла висновку: позначення не містить прямої вказівки на вид, склад чи властивості товарів. Пересічний споживач сприйматиме «kvitkova» як абстрактне, фантазійне позначення — а не як опис сировини. Раз воно не описове, то не може й вводити в оману: аргумент про оману будувався на тій самій описовій логіці, яку Палата вже відхилила.

Отже, усі три підстави для відмови впали одночасно — не тому, що кожну оскаржили окремо, а тому, що в основі всіх трьох лежало одне й те саме хибне припущення: що «kvitkova» описує товар. Довівши, що це ім'я людини, а не опис косметики, заявниця зняла питання цілком.

Що це означає для блогерів, творців контенту, особистих брендів

1. Звичайне слово можна зареєструвати, якщо це реально ваше ім'я в очах публіки. Ключове — довести не факт використання, а те, що аудиторія впізнає саме вас, а не сприймає слово буквально.

2. Докази слави мають бути конкретні, не декларативні. Кількість підписників, публікації у відомих виданнях, бренд-колаборації, участь у медійних проєктах — усе це реальна доказова база, а не просто твердження «мене всі знають».

3. Звуження переліку товарів працює й тут. Той самий прийом, що допоміг у кейсі «ДЕКСИЛ» проти схожості з чужими марками, тут допоміг проти описовості — вужчий, точніший перелік товарів і послуг зменшує ризик за будь-якою підставою відмови.